1. Словник синонімів української мови

карбункул

ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКА розм., ЧИРЯ́ЧКА розм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат — іманин — для зовнішнього застосування при опіках,.. виразках, фурункулах (з журналу); На голові чиряк, а він на ногу шкутильгає (приказка); — Чи це болячка, чи чирка нарядилась у вас на руці? (І. Нечуй-Левицький); — Нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене (Г. Квітка-Основ'яненко); Потрапила вона ногою в тарантулову нору і від його укусу нога розпухла, і на стопі налився кров'ю і гноєм величезний карбункул (З. Тулуб). — Пор. нари́в.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбункул — карбу́нкул 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри карбу́нкул 2 іменник чоловічого роду камінь рідко Орфографічний словник української мови
  2. карбункул — (самоцвіт) червоний гранат; (болячка) чиряк, фурункул. Словник синонімів Караванського
  3. карбункул — Карбункул — carbuncle — Karfunkel, Karfunkelstein – староукраїнська назва червоного ґранату, а також рубіну, піропу, альмандину червоного кольору; коштовний камінь. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.). Гірничий енциклопедичний словник
  4. карбункул — I -а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карбункул — (мед.) бокорован, чиряк, вогневичка Словник чужослів Павло Штепа
  6. карбункул — карбу́нкул (від лат. carbunculus – вуглик) гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини з одночасним ураженням волосяних сумок та сальних залоз; виникає внаслідок зараження ушкодженої шкіри гноєтворними мікроорганізмами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. карбункул — Карбу́нкул, -ла; -кули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. карбункул — КАРБУ́НКУЛ¹, а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів. Мікробіологи одержали новий антибіотик — актиноміцин «К» проти сибірки й емфізематозного карбункула (Наука.. Словник української мови в 11 томах