1. Словник української мови в 11 томах

карета

КАРЕ́ТА, и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах.

У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски та фаетони (Мирний, III, 1954, 286);

Карета за каретою під’їздила аж під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли дверці (Фр., II, 1950, 365);

Трамвай дзеленчить, карети гримлять (Тесл., Вибр., 1950, 168).

∆ Карета швидко́ї допомо́ги — спеціальна автомашина, яка доставляє до лікарні хворого, що потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого.

Оксана з міжрайонної лікарні викликала карету швидкої допомоги (Чорн., Потік.., 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карета — каре́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карета — Ридван, ЕКІПАЖ, з. берлин, (на ресорах) тарантас, (наймана) а. фіякр. Словник синонімів Караванського
  3. карета — [карета] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. карета — -и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. Карета швидкої допомоги — спеціальна автомашина, що доставляє до лікарні хворого, який потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карета — Берлин, коляса, коч, повіз, ридван, див. ляндо, повозка, тарантас, тачанка, фаетон, шарабан Словник чужослів Павло Штепа
  6. карета — I морська черепаха, живе у водах теплих океанських територій; довж. панцира бл. 1,2 м; кінцівки перетворені на ласти. II кінний екіпаж із закритим кузовом; має багато різновидів (берлин, купе та ін.), використовувалася від XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. карета — КАРЕ́ТА (закритий чотириколісний кінний віз на ресорах), БЕРЛИ́Н заст.; РИДВА́Н (такий віз для далеких подорожей, запряжений 6-12 кіньми). Усі пани поїхали до Єремії в дорогих блискучих каретах (І. Словник синонімів української мови
  8. карета — Каре́та, -ти; -ре́ти, -ре́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. карета — Карета, -ти ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli. Словник української мови Грінченка