1. Словник української мови в 11 томах

кармеліт

КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів.

Там, де молився бернардин І босий кармеліт, ..Встає народу чесний син І держить волі щит (Рильський, II, 1960, 162);

Осоромлений і розлючений залишав Любовицький козацький табір В Клітинцях, у кляшторі босих кармелітів, посол спинився на ніч (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 555).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кармеліт — кармелі́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кармеліт — -а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого у 12 ст. в Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кармеліт — Чернець (католицький), див. капуцин Словник чужослів Павло Штепа
  4. кармеліт — КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, .. Встає народу чесний син І держить волі щит (М. Словник української мови у 20 томах