кармеліт

кармелі́т

-а, ч.

Чернець католицького ордену, заснованого у 12 ст. в Палестині на горі Кармель під час хрестових походів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кармеліт — кармелі́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кармеліт — Чернець (католицький), див. капуцин Словник чужослів Павло Штепа
  3. кармеліт — КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, .. Встає народу чесний син І держить волі щит (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кармеліт — КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, .. Словник української мови в 11 томах