кахикання
КАХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кахи́кати та звуки, утворювані цією дією.
Тільки доносилося глухе кахикання (Мирний, III, 1954, 194);
Їхня розмова точиться пошепки, і, як неспокійні бризки, перериває її раптом то кахикання агронома, то хрипкий сміх Кукси (Донч., І, 1956, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахикання — кахи́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кахикання — -я, с. Дія за знач. кахикати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахикання — КАХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кахи́кати і звуки, утворювані цією дією. Тільки доносилося глухе кахикання (Панас Мирний); Їхня розмова точиться пошепки, і, як неспокійні бризки, перериває її раптом то кахикання агронома, то хрипкий сміх Кукси (О. Словник української мови у 20 томах