1. Словник української мови в 11 томах

кахикати

КАХИ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати звуки кахи-кахи.

— Насилу повертається оте одоробало по хаті, та тільки кахикає та бухикає, та сопе, а прийде вечір, то все стогне (Н.-Лев., IV, 1956, 215);

Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (Фр., І, 1955, 231);

Йому було погано в роті, і він раз по раз відпльовувався; затягувався цигаркою глибоко, аж кахикав (Минко, Вибр., 1952, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахикати — кахи́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кахикати — Бухикати, кашляти. Словник синонімів Караванського
  3. кахикати — див. залицятися; кликати Словник синонімів Вусика
  4. кахикати — -аю, -аєш, недок. Видавати звуки "кахи-кахи". Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кахикати — КАХИ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати звуки кахи-кахи. – Насилу повертається оте одоробало по хаті, та тільки кахикає та бухикає, та сопе, а прийде вечір, то все стогне (І. Нечуй-Левицький); Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кахикати — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  7. кахикати — Кахи́кати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кахикати — Кахи́кати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Кв. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну. Словник української мови Грінченка