квартира
КВАРТИ́РА, и, ж.
1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата.
Сімейні робітники одержують у великих будинках окремі квартири з двох, трьох і чотирьох кімнат (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16);
// Житлове приміщення; житло.
По один бік в домі од вулиці була волость, по другий бік — школа й квартира для вчителя (Н.-Лев., IV, 1956, 68);
// Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання.
Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік (Л. Укр., V, 1956, 8);
Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи квартир (Коцюб., I, 1955, 199);
Дуже рідко він зупинявся на квартирі з кимось удвох, а завжди сам (Тют., Вир, 1964, 464).
Комуна́льна кварти́ра див. комуна́льний;
Става́ти (ста́ти) на кварти́ру див. става́ти.
2. тільки мн. Місце розташування військ у населеному пункті.
От розвели їх [некрутів] по квартирах (Мирний, І, 1949, 220);
Стали ляхи по квартирах — нема ні ладу, ні проходу (Тич., І, 1957, 104).
3. заст. Кватирка (у 2 знач.).
Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- квартира — (відокремлена частина житлового будинку) помешкання, хата, оселя, (розкішна) хороми. Словник синонімів Полюги
- квартира — кварти́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- квартира — КВАТИРА, мешкання, по мешкання, приміщення; (постійна) хата, житло, домівка, оселя, господа, зн. кишло; (розкішна) хороми, палати, апартаменти. Словник синонімів Караванського
- квартира — -и, ж. 1》 Частина житлового будинку, що складається з однієї чи кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; квартира, помешкання, хата. || Житлове приміщення; житло. || Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квартира — 1. житло, мешкання, помешкання, комірня, хата, (військова) постой, див. апартамент, жилище, резиденція, обитель, приміщення, приют 2. це див. фортка Словник чужослів Павло Штепа
- квартира — КВАРТИ́РА, и, ж. 1. Частина житлового будинку, що складається з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою і т. ін., з окремим ходом; помешкання. Квартира, де живе Іван Іванович зі своєю симпатичною сім'єю, складається тільки (тільки!... Словник української мови у 20 томах
- квартира — син. вписка, флет, хавіра, хаза, хата, хілядка. Словник жарґонної лексики української мови
- квартира — КВАРТИ́РА (частина житлового будинку з окремим ходом), ПОМЕ́ШКАННЯ, КВАТИ́РА розм., ХА́ТА розм. — Квартира директора, — доповів Шухновський. Мені навіть і на думку не спадало, що маю жити в такому просторому помешканні (Ю. Словник синонімів української мови
- квартира — Кварти́ра і квати́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р; в літер. мові слід уживати кварти́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- квартира — (нім.) 1. Окрема житлова чарунка з житловими кімнатами і підсобними приміщеннями, яка є частиною у великого будинку (багатоповерхового, секційного тощо). 2. Місце розташування військових підрозділів і його командних органів (К. командуючого). Архітектура і монументальне мистецтво
- квартира — Квартира, -ри ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Словник української мови Грінченка