1. Словник української мови в 11 томах

квиток

КВИТО́К, тка́, ч.

1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін.

Коли б хоч звісточка від тебе з дороги, як ти доїхала до Сімферополя, на яку дорогу видано квиток тобі (Коцюб., III, 1956, 130);

Кур’єр.. приніс нам три квитки до театру (Досв., Вибр., 1959, 99);

Трамвайний квиток.

Вхідни́й квито́к див. вхідни́й.

2. Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо.

Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Рильський, III, 1956, 373);

Комсомольський квиток мій лежить на столі, Двадцять літ я із ним проходив по землі (Мал., Запов. джерело, 1959, 5).

◊ Во́вчий квито́к див. во́вчий.

3. заст. Квитанція, розписка.

В руці у панотця ще був квиток на три сажні дров (Свидн., Люборацькі, 1955, 16);

Пан Оврам Роздобудько, сховавши в кишеню підписаний рукою обозного квиток, зажадав: — А тепер погуляймо (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 272).

4. заст. Судова повістка.

— Ти думаєш, це тобі в суді квитки писати. Ну, лишень я тобі поставлю хоч один [синяк] під очима… (Мирний, IV, 1955, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квиток — квито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квиток — Квито́к. Те саме, що квит. На підставі ухвал Старшини і списаних про се протоколів має начальник каси на всякий прихід до каси і на всякий видаток з каси дати касиєрови квиток (“Каса побере ”, “Каса виплатить”), а такий самий другий квиток у себе для контролі лишати (См.-Стоцький, Порадник, 44). Українська літературна мова на Буковині
  3. квиток — Білет; (нумерований, у поїзді) пляцкарта; (партійця) посвідчення, документ; Б. З. розписка, КВИТАНЦІЯ; (оплати у крамниці) чек; (на одержання) ТАЛОН. Словник синонімів Караванського
  4. квиток — Білет, білетик, картка, карточка, квиточок Фразеологічні синоніми: екзаменаційна картка; екзамений білет; членський квиток Словник синонімів Вусика
  5. квиток — [квиеток] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. квиток — -тка, ч. 1》 Паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Трамвайний квиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. квиток — КВИТО́К, тка́, ч. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  8. квиток — КВИТА́НЦІЯ, КВИТ розм., КВИТО́К заст. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Леся Українка); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: — Значиться, третина? ..Чи, може, половина? — Третина, третина!... Словник синонімів української мови
  9. квиток — Квито́к, -тка́; квитки́, -ткі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. квиток — Квито́к, -тка м. 1) = квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = квит 3. Чуб. VI. 123. Словник української мови Грінченка