1. Українська літературна мова на Буковині

квиток

Квито́к. Те саме, що квит. На підставі ухвал Старшини і списаних про се протоколів має начальник каси на всякий прихід до каси і на всякий видаток з каси дати касиєрови квиток (“Каса побере ”, “Каса виплатить”), а такий самий другий квиток у себе для контролі лишати (См.-Стоцький, Порадник, 44).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квиток — квито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квиток — Білет; (нумерований, у поїзді) пляцкарта; (партійця) посвідчення, документ; Б. З. розписка, КВИТАНЦІЯ; (оплати у крамниці) чек; (на одержання) ТАЛОН. Словник синонімів Караванського
  3. квиток — Білет, білетик, картка, карточка, квиточок Фразеологічні синоніми: екзаменаційна картка; екзамений білет; членський квиток Словник синонімів Вусика
  4. квиток — [квиеток] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. квиток — -тка, ч. 1》 Паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Трамвайний квиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. квиток — КВИТО́К, тка́, ч. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. квиток — КВИТА́НЦІЯ, КВИТ розм., КВИТО́К заст. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Леся Українка); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: — Значиться, третина? ..Чи, може, половина? — Третина, третина!... Словник синонімів української мови
  8. квиток — Квито́к, -тка́; квитки́, -ткі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. квиток — КВИТО́К, тка́, ч. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. квиток — Квито́к, -тка м. 1) = квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = квит 3. Чуб. VI. 123. Словник української мови Грінченка