1. Словник української мови в 11 томах

квоктання

КВОКТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. квокта́ти та звуки, утворювані цією дією.

Аж ось розляглось, наближалось хутко якесь немовби квоктання (Стар., Облога.., 1961, 49);

Утримання їх [індичок] на пасовищі.. запобігає масовому їх квоктанню (Соц. твар., 2, 1956, 46);

З шумливого, різношерстого натовпу виривається квоктання якоїсь старої пані (Кол., На фронті.., 1959, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квоктання — квокта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. квоктання — -я, с. Дія за знач. квоктати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квоктання — КВОКТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. квокта́ти і звуки, утворювані цією дією. Сірко ворухнувся, склав трубочкою губи, і з них злетів тихий переливчатий свист, дуже схожий на квоктання чомги (Ю. Словник української мови у 20 томах