1. Словник української мови в 11 томах

кволенький

КВО́ЛЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до кво́лий.

— Покійниця була теж кволенька… (Вовчок, VI, 1956, 246);

Дитинка народилася маленька й кволенька, не сподівалися, що вона й виживе (Перв., Дикий мед, 1963, 92);

Теплилась надія, та кволенька, така боязка — все труситься: а спізнимось, а інші надійдуть — понаймаються? (Головко, І, 1957, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кволенький — кво́ленький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кволенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до кволий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кволенький — КВО́ЛЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до кво́лий. – Покійниця була теж кволенька... (Марко Вовчок); Дитинка народилася маленька й кволенька, не сподівалися, що вона й виживе (Л. Словник української мови у 20 томах