квіточник
КВІТО́ЧНИК, а, ч., діал. Квітник.
По обох боках [шляху] можна видіти дерев’яні домики з квіточниками (Кобр., Вибр., 1954, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квіточник — квіто́чник іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- квіточник — -а, ч., діал. Квітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квіточник — КВІТО́ЧНИК, а, ч., діал. Квітник. По обох боках [шляху] можна видіти дерев'яні домики з квіточниками (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
- квіточник — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Словник синонімів української мови