1. Словник української мови в 11 томах

кебетний

КЕБЕ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що кебе́тливий.

Кебетний чоловік (Сл. Гр.);

Хлопець був дотепний, кебетний (Крим., Вибр., 1965, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кебетний — кебе́тний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кебетний — див. розумний; умілий Словник синонімів Вусика
  3. кебетний — -а, -е, розм. Те саме, що кебетливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кебетний — КЕБЕ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що кебе́тливий. Кебетний чоловік (Сл. Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); – Є славна молодь... Перший – Куліш Панько. Кебетний та заповзятий!... Словник української мови у 20 томах
  5. кебетний — ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал. Словник синонімів української мови
  6. кебетний — Кебе́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кебетний — Кебе́тний, -а, -е = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г. Словник української мови Грінченка