кисленький
КИСЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до ки́слий;
// у знач. ім. кисле́ньке, кого, с. Що-небудь кисле.
Взагалі жирного поменше. А ось кисленького і солонцю трішки — це так… (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).
2. Трохи кислий.
Кисленьке вино.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кисленький — кисле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- кисленький — див. кислий Словник синонімів Вусика
- кисленький — -а, -е. 1》 Пестл. до кислий. || у знач. ім. кисленьке, -кого, с. Що-небудь кисле. 2》 Трохи кислий. Кисленьке вино. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кисленький — КИСЛЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до ки́слий. Соус кисленький, саме як до смаку (Н. Королева); Сибiрськi сестри нам ягiд кисленьких з тайги приносили, вiтамiнiв лiсових (О. Гончар); // у знач. ім. кисле́ньке, кого, с. Що-небудь із кислим або кислуватим смаком. Словник української мови у 20 томах
- кисленький — Кислий, -а, -е Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229. ум. кисле́нький. Словник української мови Грінченка