кладочка
КЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кла́дка 1.
Не піду я на кладочку, Бо кладочка гнеться… (Укр.. лір. пісні, 1958, 197);
Марійка невеличка все стоїть на бережку: страшно йти на той бік річки через кладочку хитку (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кладочка — кла́дочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кла́дочки Орфографічний словник української мови
- кладочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кладка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кладочка — КЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кла́дка¹. Не піду я на кладочку, Бо кладочка гнеться... (з народної пісні); Дарка стоїть на вузесенькій кладочці над цією розбурханою рікою непевна, перелякана, обманена і думає, думає... Словник української мови у 20 томах
- кладочка — Кла́дочка, -ки ж. ум. отъ кладка. Словник української мови Грінченка