1. Словник української мови в 11 томах

клаповухий

КЛАПОВУ́ХИЙ, а, е. Який має великі, відстовбурчені вуха; капловухий.

Гостям служили Рустем та хлопець Бекір, тонкий, високий і клаповухий (Коцюб., II, 1955, 126);

Капітан посміхається і показує фото… тупорилого, клаповухого здоровенного пса (Рад. Укр., 20 .VI 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клаповухий — клапову́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клаповухий — -а, -е. Який має великі, відстовбурчені вуха; капловухий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клаповухий — КЛАПОВУ́ХИЙ, а, е. 1. Який має відстовбурчені вуха (у 1 знач.); капловухий. Гостям служили Рустем та хлопець Бекір, тонкий, високий і клаповухий (М. Коцюбинський); Гевал .. Словник української мови у 20 томах
  4. клаповухий — Клапову́хий і каплову́хий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)