клекотання
КЛЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клекота́ти й звуки, утворювані цією дією.
Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (Коцюб., І, 1955, 261);
*У порівн. Туркіт фіакрів долітав сюди тільки здалека, мов глухе, непреривне клекотання (Фр., VI, 1951, 426).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клекотання — клекота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клекотання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- клекотання — -я, с. Дія за знач. клекотати й звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клекотання — КЛЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клекота́ти й звуки, утворювані цією дією. Чорногузи по стріхах .. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Коцюбинський); Вночі, коли всі, крім вартових, міцно спали по вагонах, розбудило їх клекотання зеніток (О. Словник української мови у 20 томах
- клекотання — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Словник синонімів української мови