1. Словник української мови в 11 томах

клятвений

КЛЯ́ТВЕНИЙ, а, е. Стос. до клятви; присяжний, заприсягнений.

Ти заслужив святе і чисте солдата Партії звання і, вірний клятвеному слову, кладеш Майбутнього будову (Уп., Вірші.., 1957, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клятвений — кля́твений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клятвений — -а, -е. Стос. до клятви; присяжний, заприсягнений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клятвений — КЛЯ́ТВЕНИЙ, а, е. Стос. до клятви. Я люблю тебе просто – отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвених слів (В. Симоненко); Носенко прожив у Полтаві три дні і дав клятвену обіцянку знову приїхати (Б. Словник української мови у 20 томах