кліп

КЛІП, КЛІП-КЛІ́П, виг. Уживається як присудок за знач. клі́пати, клі́пнути.

Ішов Антон поміж станками, а очі кліп-кліп (Рад. Укр., 6.VI 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліп — (від англ. to clip — робити вирізки, стригти) короткий кіно- або відеофільм, знятий як рекламний ролик, за сюжетом пісні тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. кліп — КЛІП¹, КЛІП-КЛІ́П, виг. Уживається як присудок за знач. клі́пати, клі́пнути. І дивиться душа твоя з безодні зірко, однооко, і мов підморгує: кліп-кліп, мовляв, нічого, не журися (П. Словник української мови у 20 томах
  3. кліп — кліп 1 іменник чоловічого роду короткий фільм кліп 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. кліп — [кл'іп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  5. кліп — -у, ч. Те саме, що відеокліп. Великий тлумачний словник сучасної мови