1. Словник української мови в 11 томах

коблик

КО́БЛИК, КО́ВБЛИК, а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур.

Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, ..в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса (Фр., І, 1955, 232);

На теплий брідок Андрій Сироїжка вийшов «на мацаки» і ловив руками срібні коблики в горщик (Козл., Ю. Крук, 1950, 65);

Вдивившись глибше [в джерельце], намацала [Ксеня] табунець завмерлих ковбликів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коблик — Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик: — різновид дрібної річкової риби родини коропових [15] Словник з творів Івана Франка
  2. коблик — ко́блик іменник чоловічого роду, істота пічкур Орфографічний словник української мови
  3. коблик — ковблик, -а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коблик — КО́БЛИК, КО́ВБЛИК, а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур. Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, .. в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса (І. Словник української мови у 20 томах
  5. коблик — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови