кобра
КО́БРА, и, ж. Велика дуже отруйна змія з плямами на шиї, що водиться в Азії та Африці; окулярна змія.
Кобра.. — одна з найнебезпечніших змій індо-малайської фауни (Посібник з зоогеогр., 1956, 75);
*У порівн. Купріян зупиняється. Шабля — блискавкою в сніг і шипить, мов кобра (Тют., Вир, 1964, 415).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобра — ко́бра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кобра — див. злий Словник синонімів Вусика
- кобра — -и, ж. Велика дуже отруйна змія з плямами на шиї, що водиться в Азії та Африці; окулярна змія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобра — КО́БРА, и, ж. Велика дуже отруйна змія родини аспідових з плямами на шиї, які нагадують окуляри, якщо змія прибирає загрозливу позу; водиться в Азії та Африці. Словник української мови у 20 томах
- кобра — ко́бра кінофільм-детектив (ср, ст)||кримінал Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кобра — ко́бра (португ. cobia) рід змій родини аспідових; поширені в Африці і південній частині Азії. Дуже отруйні. Словник іншомовних слів Мельничука
- Кобра — Авангардна мистецька група (назва походить від перших літер назв столиць: Копенгаґен, Брюссель, Амстердам), заснована 1948 у Парижі; об'єднувала художників Данії, Бельгії та Голландії, представників сюрреалізму та абстракції напряму art informel. Універсальний словник-енциклопедія