1. Словник української мови в 11 томах

кобура

КОБУРА́, и́, ж.

1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла.

Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (Стор., І, 1957, 265).

2. Футляр для пістолета, револьвера тощо.

Через одне плече в нього висіла сумка, на ремені біля широкого пояса прикріплений револьвер у кобурі (Трубл., Мандр., 1938, 104);

Гнат озброєний добряче, так, що може битися з цілим батальйоном: по боках два нагани в брезентових кобурах (Тют., Вир, 1964, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобура — кобура́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кобура — -и, ж. 1》 Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. 2》 Футляр для пістолета, револьвера тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобура — Піхви Словник чужослів Павло Штепа
  4. кобура — КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (О. Стороженко); Ворон дістав із кобури червону китайку і накрив Коляді очі (В. Шкляр). 2. Футляр для пістолета, револьвера і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. кобура — Кобу́ра, -ри; -бу́ри, -бу́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)