кобура

кобура́

-и, ж.

1》 Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла.

2》 Футляр для пістолета, револьвера тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобура — кобура́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кобура — Піхви Словник чужослів Павло Штепа
  3. кобура — КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (О. Стороженко); Ворон дістав із кобури червону китайку і накрив Коляді очі (В. Шкляр). 2. Футляр для пістолета, револьвера і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. кобура — Кобу́ра, -ри; -бу́ри, -бу́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кобура — КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (Стор., І, 1957, 265). 2. Футляр для пістолета, револьвера тощо. Словник української мови в 11 томах