кобура
кобура́
-и, ж.
1》 Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла.
2》 Футляр для пістолета, револьвера тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобура — кобура́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кобура — Піхви Словник чужослів Павло Штепа
- кобура — КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (О. Стороженко); Ворон дістав із кобури червону китайку і накрив Коляді очі (В. Шкляр). 2. Футляр для пістолета, револьвера і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- кобура — Кобу́ра, -ри; -бу́ри, -бу́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кобура — КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (Стор., І, 1957, 265). 2. Футляр для пістолета, револьвера тощо. Словник української мови в 11 томах