ковчег
КОВЧЕ́Г, а, ч.
1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами.
Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Фр., XI, 1952, 401);
Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Кол., Терен.., 1959, 137).
2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін.
Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяз його.. в свій ковчег до корів і овечок (Довж., Зач. Десна, 1957, 487);
*Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Загреб., День.., 1964, 45).
3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів.
При ковчезі заповітнім Танцював колись Давида Танець був служінням богу (Л. Укр., IV, 1954, 148).
Значення в інших словниках
- ковчег — ковче́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ковчег — 1. Те саме, що кіот 3; 2. Те саме, що дарохранильниця Словник церковно-обрядової термінології
- ковчег — [коўчег] -га, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
- ковчег — -а, ч. 1》 Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. 2》 перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. 3》 У православній церкві – скринька для зберігання святих дарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковчег — КОВЧЕ́Г, а, ч. 1. бібл. Корабель, на якому врятувався від усесвітнього потопу Ной із родиною, взявши з собою по парі різних тварин. Словник української мови у 20 томах
- ковчег — ковче́г (тюрк.) 1. За біблійною легендою, велике судно (Ноїв К.). 2. Тип старовинного плоскодонного річкового судна. 3. Окута металом дерев’яна скриня для зберігання предметів релігійного культу. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ковчег — 1. у Біблії корабель, на якому Ной разом з родиною врятувався від потопу; 2. К. Заповіту — позолочена скриня, шанована ізраїльтянами як святиня Ягве. Універсальний словник-енциклопедія
- ковчег — ковчег [Завіту] Скринька, де знаходилися "Скрижалі Завіту", начебто отримані євреями від Бога на горі Синай, що спочатку зберігалися у скінії, а потім в єрусалимському храмі. Архітектура і монументальне мистецтво
- ковчег — Ковчег, -га м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27. Словник української мови Грінченка