кожа
КО́ЖА, і, ж., діал. Шкіра, шкура.
Кожі Микита м’яв (Тич., І, 1957, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кожа — див. кора Словник синонімів Вусика
- кожа — моск. шкіра шкіра, шкірка, шкірдчка, (вівці) чунтук (кози) багдаль (ягня) линтвар Словник чужослів Павло Штепа
- кожа — КО́ЖА, і, ж., діал. Шкіра, шкура. Добрий пастир овець стриже, але кожі не здира (прислів'я); Входе [входить] тихо Герасим, а за ним Савка, несе на плечах здоровий мішок з кожі (І. Карпенко-Карий); Кожі Микита м'яв (П. Тичина); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- кожа — Ко́жа, -жі ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53. Словник української мови Грінченка