кожушина
КОЖУШИ́НА, и, ж.
1. Не покритий тканиною кожушок (у 1 знач.).
— Та як його без кожушини по такому холоду на роботу бігати! (Мирний, IV, 1955, 297);
Я морозу не боюсь! — В кожушину одягнусь (Бойко, Ростіть.., 1959, 28);
// зневажл. Ношений, поганенький кожух або кожушок.
По смітнику [довелось] Ходити, нудити. Поки пугач над стріхою В вікно не завиє, А наймичка холодного Трупу не накриє Кожушиною старою (Шевч., II, 1953, 175);
Люди минають хлопчину, ..Латану скрізь кожушину Вітер, як ніж, пробива (Павл., Бистрина, 1959, 59).
2. Вичинена овеча шкура, а також шматки старого кожуха.
Терентій.. іде до дверей і зупиняється біля порога, ворушачи перед собою великими, з кожушини рукавицями (Стельмах, І, 1962, 178);
Узутий був [чоловік] у великі розтоптані валянці, обшиті рудою кожушиною (Збан., Єдина,1959, 92).
Значення в інших словниках
- кожушина — Шкірка звіряти [III] Словник з творів Івана Франка
- кожушина — кожуши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кожушина — див. кожух Словник синонімів Вусика
- кожушина — -и, ж. 1》 Не покритий тканиною кожушок (у 1 знач.). || зневажл. Ношений, поганенький кожух або кожушок. 2》 Вичинена овеча шкура, а також шматки старого кожуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кожушина — КОЖУШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що кожу́шо́к 1, 2. – Та як його без кожушини по такому холоду на роботу бігати! (Панас Мирний); Смішний він своїм чудернацьким одягом: у червоних гонведських вузеньких штанцях і в гусарській кожушині... Словник української мови у 20 томах
- кожушина — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови
- кожушина — Кожуши́на, -ни ж. Тулупъ болѣе легкій. Вас. 154. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. Чуб. 5. 57. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма. Левиц. І. 101. Словник української мови Грінченка