козла
КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн.
1. Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок.
Один циган кинувся до погонича і вдарив його.. Погонич так і покотився з козел (Н.-Лев., III. 1956, 277);
Нарешті все було налагоджено, він видряпався на козли, цмокнув, і кінь рушив (Вільде, Повнол. діти, 1960, 384);
Сидячи на козлах фаетона, я правив своєю конячиною, під’їжджав до нічних ресторанів (З глибин душі, 1959, 99).
2. Колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь; кобилиця (у 2 знач.).
Найпростіші підмостки складаються з двох козел з перекладинами через 50 см, на які кладуть дошки настилу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451);
На високих березових козлах загойдалися [пилярі].., розрізуючи дві грубезні колоди (Кучер, Прощай., 1957, 234);
Влізла [Настя] на козли і почала білити стелю (Коч., II, 1956, 545).
◊ Ста́вити (поста́вити, зіста́вити і т.ін.) зброю (гвинті́вки, рушни́ці) в ко́зла (в ко́зли) — ставити зброю (гвинтівки, рушниці) разом навхрест багнетами вгору.
Рота німецьких солдатів щільною купою відпочивала біля поставлених у козла гвинтівок (Багмут, Опов., 1959, 18);
Жандарми, зіставивши зброю в козли, ламають декорації до «Наталки Полтавки» (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 7).
3. Підставка для різання дров, що складається зі збитих навхрест жердин, з’єднаних поперечкою.
Значення в інших словниках
- козла — ко́зла множинний іменник Орфографічний словник української мови
- козла — -зел, козли, -ів, мн. 1》 Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок. 2》 Колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь; кобилиця (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- козла — КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн. 1. Сидіння для візника спереду брички, фаетона і т. ін.; передок (у 2 знач.). Один циган кинувся до погонича і вдарив його .. Погонич так і покотився з козел (І. Словник української мови у 20 томах
- козла — ко́зла (кі́зла): ◊ ви́махнути ко́зла 1. стати сторчголов (ст) 2. вул. зробити щось непередбачуване, неочікуване; зробити все навпаки (ст): Ця новеля буде про Львів. Але в іншому випадку вони могли грубо помилитися. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- козла — забива́ти / заби́ти козла́. Грати в доміно. Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі .. “забивати козла” (З газети); — Ходімо до мене,— запропонував Серпень ..— Я в купе сам. Козла заб’ємо (Ю. Мушкетик). козла́ позабива́ти (якийсь час). Фразеологічний словник української мови
- козла — КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Словник синонімів української мови
- козла — Ко́зла, ко́зел, ко́злам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)