козла

ко́зла

-зел, козли, -ів, мн.

1》 Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок.

2》 Колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь; кобилиця (у 2 знач.).

Ставити зброю в козла (в козли) — ставити зброю (гвинтівки, рушниці) разом навхрест багнетами вгору.

3》 Підставка для різання дров, що складається зі збитих навхрест жердин, з'єднаних поперечкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

козла — ко́зла множинний іменник Орфографічний словник української мови
козла — КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн. 1. Сидіння для візника спереду брички, фаетона і т. ін.; передок (у 2 знач.). Один циган кинувся до погонича і вдарив його .. Погонич так і покотився з козел (І. Словник української мови у 20 томах
козла — ко́зла (кі́зла): ◊ ви́махнути ко́зла 1. стати сторчголов (ст) 2. вул. зробити щось непередбачуване, неочікуване; зробити все навпаки (ст): Ця новеля буде про Львів. Але в іншому випадку вони могли грубо помилитися. Лексикон львівський: поважно і на жарт
козла — забива́ти / заби́ти козла́. Грати в доміно. Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі .. “забивати козла” (З газети); — Ходімо до мене,— запропонував Серпень ..— Я в купе сам. Козла заб’ємо (Ю. Мушкетик). козла́ позабива́ти (якийсь час). Фразеологічний словник української мови
козла — КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Словник синонімів української мови
козла — Ко́зла, ко́зел, ко́злам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
козла — КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн. 1. Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок. Один циган кинувся до погонича і вдарив його.. Погонич так і покотився з козел (Н.-Лев., III. Словник української мови в 11 томах