колгоспниця

КОЛГО́СПНИЦЯ, і, ж. Жін. до колго́спник.

Кращі колгоспниці Радянської України удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці (Рад. Укр., 7. III. 1954).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колгоспниця — колго́спниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колгоспниця — -і. Жін. до колгоспник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колгоспниця — КОЛГО́СПНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до колго́спник 1. Миттю зібрався актив, колгоспники, колгоспниці гуртом як узялися: колгоспниці сільраду мажуть, колгоспники гній вивозять, двір чистять, вивіску, вікна миють, двір городять... Словник української мови у 20 томах