1. Словник української мови в 11 томах

колисання

КОЛИСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиса́ти і колиса́тися.

Стугін і гойдання [вагона] здавались тепер якимсь колисанням, конче потрібним для нас, безсилих і безправних, як немовлята (Досв., Вибр., 1959, 179);

А то все було то втомлюся від біганини по якому місті, то спати хочеться від колисання на морі (Л. Укр., V, 1956, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колисання — колиса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колисання — -я, с. Дія за знач. колисати і колисатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колисання — КОЛИСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиса́ти і колиса́тися. Перегукувались [соловейки], перегукувались та потім як усі разом укупі защебетали – усе поглушили: ні шороху листя, ні леління води, ані колисання (Марко Вовчок); Він .. Словник української мови у 20 томах