колисатися
КОЛИСА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиса́юся, колиса́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. Те саме, що колиха́тися.
Веде Остап військо день — степом зеленим та безкраїм; степова трава колисається (Вовчок, І, 1955, 332);
Вогонь горів живо, а по стінах колисалися предивні тіні (Коб., II, 1956, 140);
Усе ширш розлягалась та роздавалась лука перед ними, усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро (Вовчок, І, 1955, 306);
На колиску бильця З явора тесались. Щоб, немов на крильцях. Доня колисалась (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 99);
*Образно. Приємно колисатися в такій надії, мов у гамаці (Фр., IV, 1950, 347).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колисатися — колиса́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- колисатися — колишуся, колишешся і рідко колисаюся, колисаєшся; наказ. сп. колишися; недок. Те саме, що колихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колисатися — КОЛИСА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиса́юся, колиса́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. Те саме, що колиха́тися. Цариною степовою колишеться ковиль-трава (М. Терещенко); Вогонь горів живо, а по стінах колисалися предивні тіні (О. Словник української мови у 20 томах
- колисатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- колисатися — Колиса́тися, -шу́ся, -шешся гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98. Словник української мови Грінченка