колись
КОЛИ́СЬ, присл.
1. У якийсь час, у минулому.
Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (Н.-Лев., II, 1956, 256);
Може, [вдасться] їй побачитись з Вами і побалакати від щирого серця, як колись-то давно (Мирний, V, 1955, 398);
Я до тебе іду по алеї, де гуляли колись і графині, й князі (Сос., І, 1957, 252);
// У якийсь невизначений час; якось.
Сидів колись Дідок під явором густим (Гл., Вибр., 1951, 127);
Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись (Гл., Вибр., 1951,. 10);
Зайшов я колись до одної жінки в хату — Одаркою звали жінку (Коцюб., І, 1955, 468).
2. У який-небудь час у майбутньому.
Скажуть колись люди: коли сей народ пережив і такі часи, і не загинув, то він сильний (Л. Укр., V, 1956, 434);
Були у нас і щастя, й туга… Дороги наші розійшлись… Зустріну я тебе, як друга. Якщо зустрінемось колись (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 54).
Значення в інших словниках
- колись — коли́сь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- колись — пр., давніш|е|, передше, передніше, перше, у минулому, перед тим, раніше; (одного разу) якось; (у майбутньому) колинебудь, іншим разом <�часом>; ід. КОЛИСЬ ТО, колись таки. Словник синонімів Караванського
- колись — див. давно Словник синонімів Вусика
- колись — колись-то, присл. 1》 У якийсь час, у минулому. || У якийсь невизначений час; якось. 2》 У який-небудь час у майбутньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колись — КОЛИ́СЬ, присл. 1. У якийсь час у минулому. Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (І. Словник української мови у 20 томах
- колись — КОЛИ́-НЕ́БУДЬ (у який-небудь час у майбутньому), КОЛИ́СЬ, КОЛИ́. Я малював дома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем (О. Довженко); Зустріну я тебе як друга, Якщо зустрінемось колись (Л. Словник синонімів української мови
- колись — Коли́сь, коли́сь то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колись — Колись нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь. Словник української мови Грінченка