колоритний
КОЛОРИ́ТНИЙ, а, е.
1. Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.).
Перед моїми очима майнули, мов мрія, картини Маккарта, ..картини колоритні, іскряні, свіжі (Н.-Лев., III, 1956, 311);
// Барвистий.
2. перен. Своєрідний, характерний, яскраво виражений.
Михайло Окунь — один з колоритних реалістичних образів українського куркуля, створених Карпенком-Карим (Життя К.-Карого, 1957, 87);
Колоритна мова дядька Лева, Килини, Лукаша, його матері та інших персонажів підтверджує, що образи ці списані поетесою з типів волинських селян (Рад. літ-во, 2, 1962, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоритний — колори́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- колоритний — -а, -е. 1》 Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). || Барвистий. 2》 перен. Своєрідний, характерний, яскраво виражений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоритний — КОЛОРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). Перед моїми очима майнули, мов мрія, картини Маккарта, .. картини колоритні, іскряні, свіжі (І. Нечуй-Левицький); // Барвистий. Словник української мови у 20 томах