1. Словник української мови в 11 томах

колядниця

КОЛЯ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до коля́дник.

Стара Очкуриха.. пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Мирний, III, 1954, 42);

*У порівн. Вночі дівчата, рознісши листівки, повернулися рожеві, бурхливі, мов колядниці (Гончар, Земля.., 1947, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колядниця — коля́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колядниця — -і. Жін. до колядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колядниця — КОЛЯ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до коля́дник. Стара Очкуриха .. пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний); – Не до Коропів іду, а на вечорниці! Треба перед колядками розспіватись. Щоб до ладу був спів! – Теж мені – колядниця!... Словник української мови у 20 томах
  4. колядниця — Коля́дниця, -ці ж. Поющая колядки. Словник української мови Грінченка