1. Словник української мови в 11 томах

колінчастий

КОЛІ́НЧАСТИЙ, а, е. З коліном або з кількома колінами (у 3, 4 знач.).

Мабуть, вони [сокири] вставлялися вузьким обушком у кістяну муфту або прикріплювались до колінчастої дерев’яної рукоятки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 40);

Стебла споришу стеляться по землі, колінчасті, рослини кущисті (Лікар, рослини.., 1958, 89).

∆ Колі́нчастий вал — вал у формі ламаної лінії, який служить для перетворення прямолінійного руху поршня в обертальний.

Деталі, що відносяться тільки до машин певного типу: шатуни паровозів, колінчасті вали тракторів і автомобілів (Фрез. справа, 1957, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колінчастий — колі́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колінчастий — Колінчатий, колінкуватий. Словник синонімів Караванського
  3. колінчастий — -а, -е. З коліном або з кількома колінами (у 3, 4 знач.). Колінчастий вал — вал у формі ламаної лінії, який служить для перетворення прямолінійного руху поршня в обертальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колінчастий — КОЛІ́НЧАСТИЙ, а, е. З коліном або з кількома колінами (у 3, 4 знач.). Від стіни відокремилася невеличка квадратна панель і плавно опустилася вниз на колінчастих підставках (В. Владко); Почали висовуватись довгі колінчасті ноги. Словник української мови у 20 томах
  5. колінчастий — Колі́нчастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колінчастий — Колінчастий, -а, -е Колѣнчатый. Словник української мови Грінченка