1. Словник української мови в 11 томах

командирський

КОМАНДИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до команди́р; належний командирові.

Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні (Довж., Зач. Десна, 1957, 153);

// Власт. командирові.

Його манера розмовляти нагадувала командирську (Сміл., Сашко, 1957, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командирський — команди́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. командирський — -а, -е. Прикм. до командир. || Належний командирові. || Власт. командирові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. командирський — КОМАНДИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до команди́р. Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні (О. Довженко); Всім студбатівцям, зважаючи на їхнє звання курсантів, видали обмундирування командирське, в тім числі і добренні... Словник української мови у 20 томах