1. Словник української мови в 11 томах

компанійський

КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. розм. Те саме, що товари́ський.

Павлюк подякував товаришам і.. приєднався до них. Цей велетень завжди був компанійським хлопцем (Трубл., Лахтак, 1953, 68);

Що не принесе [школярка] до школи, усім до крихітки поділиться — от уже вдачу компанійську має (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23).

2. іст. Прикм. до компані́єць.

Везуть труну мальовану, Китайкою криту. А за нею з старшиною Іде в чорній свиті Сам полковник компанійський (Шевч., II, 1953, 43).

Компані́йський коза́к — те саме, що компані́єць.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компанійський — компані́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. компанійський — Товариський, артільний; (балакучий) кн. комунікабельний. Словник синонімів Караванського
  3. компанійський — див. вихований Словник синонімів Вусика
  4. компанійський — -а, -е. 1》 розм. Те саме, що товариський. 2》 іст. Прикм. до компанієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. компанійський — КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що товари́ський. Характеристику на Доната Карповича Прийменка, компанійську людину веселої вдачі, що любив сам посміятись і насмішити інших, Іван Євграфович також написав того ж вечора, не відволікаючи надалі (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. компанійський — ТОВАРИ́СЬКИЙ (який любить і вміє спілкуватися з людьми), КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ розм., ГРОМА́ДСЬКИЙ розм. Гарне село. Люди тут усі товариські, дуже опришкам сприяють (Г. Хоткевич); Артисти — люди компанійські, скрізь почуваються як удома (Ю. Словник синонімів української мови
  7. компанійський — Компані́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. компанійський — Компанійський, -а, -е Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235. Словник української мови Грінченка