компанійський
ТОВАРИ́СЬКИЙ (який любить і вміє спілкуватися з людьми), КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ розм., ГРОМА́ДСЬКИЙ розм. Гарне село. Люди тут усі товариські, дуже опришкам сприяють (Г. Хоткевич); Артисти — люди компанійські, скрізь почуваються як удома (Ю. Мушкетик); Усі його в нас любили; балакливий був чоловік, веселий, громадський (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компанійський — компані́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- компанійський — Товариський, артільний; (балакучий) кн. комунікабельний. Словник синонімів Караванського
- компанійський — див. вихований Словник синонімів Вусика
- компанійський — -а, -е. 1》 розм. Те саме, що товариський. 2》 іст. Прикм. до компанієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компанійський — КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що товари́ський. Характеристику на Доната Карповича Прийменка, компанійську людину веселої вдачі, що любив сам посміятись і насмішити інших, Іван Євграфович також написав того ж вечора, не відволікаючи надалі (Б. Словник української мови у 20 томах
- компанійський — Компані́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- компанійський — КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що товари́ський. Павлюк подякував товаришам і.. приєднався до них. Цей велетень завжди був компанійським хлопцем (Трубл. Словник української мови в 11 томах
- компанійський — Компанійський, -а, -е Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235. Словник української мови Грінченка