контрреволюція
КОНТРРЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Боротьба класу експлуататорів проти росту революції за збереження своєї держави, а також проти революції, що перемогла, за повернення дореволюційного ладу.
В р. 1848 пан Годієра був урядовим агентом-провокатором, який дурив шляхту і заохочував її до повстання, а рівночасно нашіптував селянам проти шляхти і готовив дю кровавої [кривавої] контрреволюції в разі шляхетського бунту (Фр., VIII, 1952, 82);
Навесні 1918 року керівники лівих есерів вийшли із складу Радянського уряду й незабаром стали на шлях відкритої збройної контрреволюції (Ком. Укр., 11, 1967, 41).
2. збірн. Контрреволюціонери.
Підводила голову контрреволюція по містах (Гончар, Таврія.., 1957, 374);
Розв’язана внутрішньою контрреволюцією та іноземними інтервентами громадянська війна викликала мобілізацію всіх сил і засобів на захист завоювань Жовтня (Ком. Укр., 12, 1961, 59).
Значення в інших словниках
- контрреволюція — контрреволю́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контрреволюція — [контр:еивоул'уц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- контрреволюція — -ї, ж. 1》 Боротьба проти росту революції за збереження своєї держави, а також проти революції, що перемогла, за повернення дореволюційного ладу. 2》 збірн. Контрреволюціонери. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрреволюція — КОНТРРЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Активна протидія революції, спрямована на її придушення, знищення її завоювань, за відновлення дореволюційного ладу. Словник української мови у 20 томах
- контрреволюція — контрреволю́ція (франц. contrerevolution) боротьба класів, ворожих революції, проти революційного народу і створеного революцією нового суспільного й державного ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрреволюція — Контрреволю́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)