контррозвідка
КОНТРРО́ЗВІДКА, и, ж. Організація, що має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо.
Василь Чумак у листопаді 1919 року був схоплений і розстріляний денікінською контррозвідкою (Поезія.., 1956, 68);
Їй пригадалися потаємні кімнати контррозвідки (Мик., II, 1957, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контррозвідка — контрро́звідка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контррозвідка — -и, ж. Організація, що має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контррозвідка — Протизвідунство, див. розвідка Словник чужослів Павло Штепа
- контррозвідка — КОНТРРО́ЗВІДКА, и, ж. 1. Діяльність, спрямована на боротьбу проти розвідок інших держав, шпигунства, диверсій і т. ін. Організовані злочинні угруповання мають широкі можливості для збирання інформації... Словник української мови у 20 томах
- контррозвідка — Контрро́звідка, -дки, -дці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)