контурний
КО́НТУРНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нтур 1. Який має вигляд контура.
Контурний малюнок.
∆ Ко́нтурна ка́рта — географічна карта, на якій зроблено обрис суші та водойм без зазначення їх назв.
Працюючи над контурними картами, учні набувають цінні трудові навички — наполегливість, акуратність у роботі (Укр. іст. ж., 1, 1960, 99);
Ко́нтурна лі́нія — переривчаста, із крапок лінія.
Він точно вловлював контурні лінії і тушував тіні так м’яко й рівно, ніби працював не олівцем, а тушшю і пензлем (Тулуб, В степу.., 1964, 420).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контурний — ко́нтурний прикметник Орфографічний словник української мови
- контурний — -а, -е. Прикм. до контур 1). Який має вигляд контура. Контурний малюнок. Контурна карта — географічна карта, на якій зроблено обрис суходолу та водойм без зазначення їхніх назв. Контурна лінія — переривчаста, із крапок лінія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контурний — КО́НТУРНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нтур 1; який має вигляд контуру. Чорна довга сукня різкіше підкреслила контурну суворість цієї простоти [сукні] (В. Словник української мови у 20 томах