1. Великий тлумачний словник сучасної мови

контурний

ко́нтурний

-а, -е.

Прикм. до контур 1). Який має вигляд контура. Контурний малюнок.

Контурна карта — географічна карта, на якій зроблено обрис суходолу та водойм без зазначення їхніх назв.

Контурна лінія — переривчаста, із крапок лінія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контурний — ко́нтурний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контурний — КО́НТУРНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нтур 1; який має вигляд контуру. Чорна довга сукня різкіше підкреслила контурну суворість цієї простоти [сукні] (В. Словник української мови у 20 томах
  3. контурний — КО́НТУРНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нтур 1. Який має вигляд контура. Контурний малюнок. ∆ Ко́нтурна ка́рта — географічна карта, на якій зроблено обрис суші та водойм без зазначення їх назв. Словник української мови в 11 томах