контурний
КО́НТУРНИЙ, а, е.
Прикм. до ко́нтур 1; який має вигляд контуру.
Чорна довга сукня різкіше підкреслила контурну суворість цієї простоти [сукні] (В. Домонтович);
З товстої мідної дуги контурного піввитка над нею [лампою] почали зриватися одна по одній довгі фіолетові іскри (В. Владко);
Контурне різьблення з геометричними орнаментальними мотивами і плетивом використовували для речей масового вжитку: накладок, гребенів, шахових фігурок, ґудзиків тощо (з наук.-попул. літ.);
Народний малюнок виконували без попереднього контурного розмічення (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контурний — ко́нтурний прикметник Орфографічний словник української мови
- контурний — -а, -е. Прикм. до контур 1). Який має вигляд контура. Контурний малюнок. Контурна карта — географічна карта, на якій зроблено обрис суходолу та водойм без зазначення їхніх назв. Контурна лінія — переривчаста, із крапок лінія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контурний — КО́НТУРНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нтур 1. Який має вигляд контура. Контурний малюнок. ∆ Ко́нтурна ка́рта — географічна карта, на якій зроблено обрис суші та водойм без зазначення їх назв. Словник української мови в 11 томах