копичитися

КОПИ́ЧИТИСЯ, иться, недок.

1. Лежати купою, копицею.

Коло печі копичилась солома і соняшникові шапки (Логв., Літа.., 1960, 58).

2. розм. Те саме, що нагрома́джуватися 3; збиратися (у 2 знач.).

У хмарі.. росла громовина — копичилась грізная сила (Дн. Чайка, Тв., 1960, 208);

Чорні хмари тривожно копичилися на небі (Хотк., II, 1966, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копичитися — копи́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. копичитися — -иться, недок. 1》 Лежати купою, копицею. 2》 розм. Те саме, що нагромаджуватися 3); збиратися (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копичитися — КОПИ́ЧИТИСЯ, иться, недок. 1. Лежати купою, копицею. Коло печі копичилась солома і соняшникові шапки (В. Логвиненко). 2. розм. Те саме, що нагрома́джуватися 3; збиратися (у 2 знач.). У хмарі .. Словник української мови у 20 томах