копичитися

КОПИ́ЧИТИСЯ, иться, недок.

1. Лежати купою, копицею.

Коло печі копичилась солома і соняшникові шапки (В. Логвиненко).

2. розм. Те саме, що нагрома́джуватися 3; збиратися (у 2 знач.).

У хмарі .. росла громовина – копичилась грізная сила (Дніпрова Чайка);

Обіч нас стугонить величезний контейнер-автомобілевоз: новісінькі, щойно з заводу легкові останньої моделі ярусами копичаться на ньому (О. Гончар);

На спинах у тварин копичилися не звичайні в'юки, а незграбні предмети (П. Загребельний);

* Образно. Загадки копичилися на загадки, і не годен я був їм дати ради (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me