кораблик
КОРА́БЛИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1.
Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Бор., Тв., 1957, 97);
До скали — вже рукою подать. Ще хвилина — й скіпки полетять Від кораблика нашого (Воронько, Драгі.., 1959, 113);
// Дитяча іграшка — човник із паперу, кори тощо.
Унизу.. біг.. потік води, і хлопчаки наввипередки пускали паперові кораблики (Собко, Звич. життя, 1957, 72).
КОРА́БЛИК², а, ч., заст. Старовинний жіночий головний убір.
Не надіну я серпанка.. Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Щог., Поезії, 1958, 244);
Ярина.. надівала на голову кораблик (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кораблик — кора́блик 1 іменник чоловічого роду корабель кора́блик 2 іменник чоловічого роду старовинний головний убір іст. Орфографічний словник української мови
- кораблик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до корабель 1). || Дитяча іграшка – човник із паперу, кори тощо. II -а, ч., заст. Старовинний жіночий головний убір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кораблик — КОРА́БЛИК¹, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1. Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Л. Боровиковський); До скали – вже рукою подать. Ще хвилина – й скіпки полетять Від кораблика нашого (П. Воронько); Ім'я цій річечці – Супій. Словник української мови у 20 томах
- кораблик — (-а) ч.,мол. Пестл. до корабель. — Бабки маєш? — Маю. — Кораблик? — Кораблик (В. Канюс, Сентиментальний блюз). Словник жарґонної лексики української мови
- кораблик — ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). Словник синонімів української мови
- кораблик — Кора́блик, -ка, в -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кораблик — Кораблик, -ка м. 1) ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки. Мет. 2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34. Словник української мови Грінченка