1. Словник синонімів української мови

кораблик

ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). — І мати моя носила очіпок на голові, і я зав'язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кораблик — кора́блик 1 іменник чоловічого роду корабель кора́блик 2 іменник чоловічого роду старовинний головний убір іст. Орфографічний словник української мови
  2. кораблик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до корабель 1). || Дитяча іграшка – човник із паперу, кори тощо. II -а, ч., заст. Старовинний жіночий головний убір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кораблик — КОРА́БЛИК¹, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1. Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Л. Боровиковський); До скали – вже рукою подать. Ще хвилина – й скіпки полетять Від кораблика нашого (П. Воронько); Ім'я цій річечці – Супій. Словник української мови у 20 томах
  4. кораблик — (-а) ч.,мол. Пестл. до корабель. — Бабки маєш? — Маю. — Кораблик? — Кораблик (В. Канюс, Сентиментальний блюз). Словник жарґонної лексики української мови
  5. кораблик — Кора́блик, -ка, в -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кораблик — КОРА́БЛИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1. Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Бор., Тв., 1957, 97); До скали — вже рукою подать. Ще хвилина — й скіпки полетять Від кораблика нашого (Воронько, Драгі.. Словник української мови в 11 томах
  7. кораблик — Кораблик, -ка м. 1) ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки. Мет. 2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34. Словник української мови Грінченка