кораблик

КОРА́БЛИК¹, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1.

Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Л. Боровиковський);

До скали – вже рукою подать. Ще хвилина – й скіпки полетять Від кораблика нашого (П. Воронько);

Ім'я цій річечці – Супій. Тоді вона була ще судноплавна. Туди якраз кораблик завертав (Л. Костенко);

* Образно. Ми пливемо на хисткому кораблику материнської планети вируючим потоком буття до океану таємниці (О. Бердник);

* У порівн. Вітер хльоскав дощем по голій нехворощі, хата з тьмавим світлом у віконечках безпорадним корабликом билась у безмежному просторі чорного мороку (Микита Чернявський).

2. розм. Дитяча іграшка – човник із паперу, кори і т. ін.

Унизу .. біг .. потік води, і хлопчаки наввипередки пускали паперові кораблики (В. Собко);

Він [восьминіг] добре запам'ятовував предмети і завжди, коли його просили подати палицю, – подавав палицю, просили пластмасовий кораблик – подавав його (І. Росоховатський);

Яка була течія! Паперовий кораблик коливався, нахилявся і кружляв так швидко, що олов'яний солдатик аж тремтів (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).

3. перев. мн., біол. Те саме, що наути́луси.

Черепашка переважно редукована й добре розвинена лише в найдавніших форм – корабликів (з навч. літ.).

КОРА́БЛИК², а, ч., заст.

Старовинний жіночий головний убір.

Не надіну я серпанка .. Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Я. Щоголів);

Кочубеїха поправила на голові парчевий кораблик, погладила рукою складки контуша (Б. Лепкий);

Ярина .. надівала на голову кораблик (П. Панч);

Кораблик – це невелика шапочка продовгасто-округлої форми. Передні та задні кінці кораблика іноді бувають подвійні, а через це на голові виходить щось на зразок чотирьох вушок, чи ріжків (О. Воропай);

Убрані герої “Енеїди” [І. Котляревського] звичайно ж в український одяг. Особливо багато представлений гардероб української шляхтянки: .. запаска, капот, ковтки, кораблик, .. корсет, кунтуш (В. Русанівський).