1. Словник української мови в 11 томах

кордонний

КОРДО́ННИЙ, а, е. Прикм. до кордо́н.

Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа (Коцюб., І, 1955, 350);

Холодний зброї блиск, от перше привітання. Кордонні вартові непривітні… (Л. Укр., І, 1951, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кордонний — кордо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кордонний — -а, -е. Прикм. до кордон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кордонний — КОРДО́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до кордо́н 1; який позначає лінію кордону. Це – кордон!.. Який же це кордон! А де ж смугасті шлагбауми, де вартові, де кордонні стовпи? (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. кордонний — Кордо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)