коринка

КОРИ́НКА, и, ж. Чорний дрібний ізюм без кісточок.

Коли гості впоралися з ними [стравами], подали десерт —.. всякі солодкі тістечка, мазурки, пляцки та коржики з коринкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коринка — кори́нка іменник жіночого роду ізюм Орфографічний словник української мови
  2. коринка — -и, ж. Чорний дрібний ізюм без кісточок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коринка — КОРИ́НКА, и, ж. Сорт чорного винограду без кісточок. З Грецією пов'язаний початок культивування коринки – сорту винограду без кісточок, який вирощували біля міста Коринф (з наук.-попул. літ.); // Дрібні родзинки з цього винограду. Подали десерт – .. Словник української мови у 20 томах
  4. коринка — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т. Словник синонімів української мови